10.08.2018

Мій перший сплав по Дністру

Про сплав по річці я почав мріяти з тих пір, як прочитав книгу Джерома "Троє в човні, не рахуючи собаки". З тих пір пройшло багато часу, я встиг трохи покрутити штурвали яхти і літачка, а ось весло в руках тримав тільки в дитячому парку на ставку. І ось, цього літа, коли мені запропонували трохи сплавитися по Дністру, я з радістю відправився у Тернопілля.

Тернопілля, Дністер, сплав, катамаран




Сплав починався на великій галявині біля села Устечко. Тут, на березі Дністра, Національний природний парк "Дністровський каньйон" облаштував затишне місце відпочинку з довгою назвою "Наметовий табір "Гірло річки Джурин".

Тернопілля, Дністер, сплав, катамаран



Гірло Джурина, ось воно. Тут ця невелика річка впадає в Дністер. На саму річку, вірніше на Джуринський водоспад, ми вирушили на наступний день нашого туру. А ви побачите водоспад в одному з наступних постів.



На галявині є все для комфортного відпочинку: столи під навісами і кострище з мангалами. Але все це не мало б ніякого сенсу без гарного виду. І він тут є! Та такий, що хочеться поставити намет і жити тут вічно.



Приїхали ми рано, але на галявині вже був встановлений великий намет, а поруч стояли всілякі човни, байдарки і катамарани. Все було готово до навчально-практичного тренінгу з активних відів туризму, який організували відділ туризму Тернопільської ОДА та рятувальники управління ДСНС України в Тернопільській області.




На семінар зібралося кілька десятків людей: працівники туристичної галузі, журналісти, пластуни, студенти і чотири блогера.



Говорили, в основному, про безпеку в подорожах. А рятувальники провели пізнавальний і корисний урок-практикум по штучному диханню. Бажаючі змогли саморучно спробувати себе в реанімації "потерпілого".



До речі, у рятувальників є і аквалангісти. Так что, клев на Черных камнях и у Белой скалы будет такой, что клиент позабудет обо всем на свете ©



Поки одні рятувальники проводили тренінг, інші готували для нас смачний обід. Запах йшов такий, що хотілося кинути семінар і переміститися в сторону багаття. Що я, втім, і зробив на деякий час під виглядом фотозйомки :)

Бограч, приготований на вогнищі, був відмінним!



І відмінно доповнював нашу трапезу на березі квас "Опілля".



Пильне око читача може помітити на цьому фото ще й пиво. Ні, звичайно, ми його не пили перед сплавом, а приберегли на вечір. Пити пиво перед сплавом настійно не рекомендується з метою самозбереження. Крім того, воно настільки смачне, що можна непомітно для себе так надегустуватися, що подальший сплав буде вже не по Дністру, а вздовж Дністра, але на машині супроводу.

У вільний від семінару та обіду час багато хто хотів випробувати на собі, як це бути жінкою з веслом.




Бэкстейдж.

© Максим Голубев


До рятувальників вишикувалася черга на фотозйомку.




Походив я по берегу в пошуках цікавих ракурсів і ще більше захотів повернутися сюди (ще навіть і не виїхавши) але не на кілька годин, а на кілька днів – неспішно сплавляючись по річці і роблячи зупинки на нічліг в таких ось мальовничих місцях, щоб застати фотогенічне світло заходів і світанків, а може і ранкових туманів...



Якщо придивитися, то можна легко помітити різноманітну живність.






Настав час вибору плавзасоба, на якому протягом наступних кількох годин буде проходити сплав. Я вибрав катамаран.



І ось наш катамаран спущений на воду. Кожен з 8 його пасажирів отримав по весла, всі зручно влаштувалися на бананах і стали гребти в різні боки. В принципі, можна і не гребти – вода сама, повільно, але вірно, понесла катамаран за течією. Потрібно тільки підгортати веслами, щоб не врізатися, наприклад, в опору цього моста.



Під мостом пропливли благополучно, незважаючи на всі старання.



І далі можна було б спокійно довіритися течії, і плисти не поспішаючи, роздивляючись місцеві красоти. А їх на Дністрі предостатньо!




Але нас постійно хтось обганяв, тому все ж доводилося іноді гребти. А так як колектив у нас був різношерстий, то всі гребли по-своєму, і кожен в свою сторону. Катамаран, попри це броунівського руху веслами, все ж рухався по річці. Робив він це дрібними галсами. Хоча, з боку цей рух більше був схожий на зигзаги.

Ось ці троє в каное веслували всього в три різні сторони (проти наших восьми сторін), а нічого – теж догребли до місця призначення.



Але наш екіпаж виявився самим хитрим: в результаті різноманітних стратегічних хитрощів нам вдалося кілька разів залишати інші плавзасоби з носом і пересуватися по воді зі швидкістю, недосяжною для веслових суден.


Ось як це було:



Я кілька разів пошкодував, що не наважився взяти на борт свою велику, важку і дорогу камеру. А дарма, нічого небезпечного для неї не було. Знімав з катамарана під час сплаву на маленький китайський ширококутний реєстратор, пропустивши кілька відмінних кадрів. Зобразив їх тільки в пам'яті.

По берегах Дністра зустрічаються всякі природні цікавинки, тоді можна зробити зупинку, трохи розім'ятися і пройтися по лісі. Як, наприклад, до цього водоспадиків.



Пливемо далі.



Селфі-палка у мене є, крута, від Турецьких авіаліній. Але вона залишилася вдома. І навіщо вона потрібна, коли є весло. Жовте весло - найкраща селфіпалка на Дністрі!




Все хороше коли-небудь закінчується. Підійшов до кінця і наш невеличкий сплав.



Любиш кататися, люби і катамарани носити ©

Тепер необхідно витягнути з води і упакувати все спорядження.




І приступити до другої частини обіду, а після сплаву він особливо смачний!



На завершення, кілька кадрів Дністровського каньйону.





Як я вже говорив, це був мій перший сплав по річці. І мені ця справа сподобалася!

Так що повторив би із задоволенням! Але наступного разу потрібно буде вирушити на Дністер на кілька днів, щоб була можливість побачити і сфотографувати побільше місцевих красот, зупинитися на ночівлю на мальовничому березі і познімати ранкові та вечірні пейзажі ...



За відмінну організацію нашої подорожі по Дністру хочу подякувати
«Заліщицьке туристичне бюро», кемп «Білий бізон» і управлінням ДСНС України в Тернопільській області.

Подорож по Тернопіллю відбулася завдяки відділу туризму Тернопільскої облдержадміністрації, і Асоціації незалежних блогерів України. За що їм окрема велика подяка!


І ще одне спасибі невідомому автору, який сфотографував наш стрімкий старт з галявини біля села Устечко.




Далі буде...


Щоб не пропустити новий пост, підпишіться на мою сторінку в Facebook: 


13 комментариев:

  1. Класно! Я з березня все мрію і планую, і ніяк не виходить вибрати час

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Ще є серпень і вересень :)

      Удалить
    2. На це і сподіваюсь))
      Це якби ж хтось чарівного пенделя дав, і сказав: збирайся, завтра їдемо, то вже б з зібраним рюкзаком стояла )))

      Удалить
  2. Ееееееех... прочитав до конца, рассмотрев все великолепные фото, аж зеленая стала от зависти! )))) А красоты какие!!! Здорово! Отличная у Игоря профессия - путешествующий фотограф! И статья отличная! И блог! И только в середине статьи поняла, что читаю-то на украинском! )))

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Да, там красиво! Спасибо за позитивный отзыв!

      Удалить
  3. Фотографии завораживающие. Отличное путешествие.

    ОтветитьУдалить
  4. давно хочу спробувати, але все не виходить. Ви супер, молодці

    ОтветитьУдалить
  5. Дністер завжди вражає - сюди хочеться повертатись знову і знову!

    ОтветитьУдалить