Фотозамальовки із занедбаної садиби

Це садиба Рея – споруда в еклектичному стилі, занедбана і закинута.
Вона мовчазно чекає свого часу, проте чи дочекається – залишається загадкою

Приїхали ми сюди спонтанно, завдяки нашим друзям. За що їм окрема подяка!

Садиба розташована на Рогатинщині Франківської області, майже на межі Львівщини і Франківщини. 

Спершу заглибимося в історію, а далі – добірка фотографій з короткими коментарями.

Садиба Рея, розташована в селі Приозерному завершена у 1882 році за проєктом львівського архітектора Юліана Захаревича. Незважаючи на руйнування вона досі вражає своїм еклектичним стилем. 

Замокоподібна споруда з оригінальною ліпниною та величною чотириярусною вежею була оточена прекрасним парком, що складався з модрин, дубів, магнолій та інших дерев.

За свою історію палац пережив численні зміни. Родина Реїв володіла палацом до 1939 року. Після Другої світової війни споруду використовували радянські війська, згодом її перетворили на свинарник, а потім — на психіатричну лікарню. На початку незалежності України будівлю передали монастирю, але в 2008 році палац продали приватному підприємцю.

Сьогодні ця архітектурна перлина потребує термінового втручання, оскільки будівля та навколишні території занедбані, а парк перетворився на хащі.

Дах палацового комплексу Рея є не лише архітектурною деталлю, а й частиною, що додає споруді унікального вигляду. Високі скати даху надають будівлі витонченості та нагадують про її замковий стиль. У 2010 році частину покрівлі вдалося відновити, що стало важливим кроком у збереженні пам'ятки.

Хоча час залишив свій відбиток на споруді, покриття даху над вежею при парадному вході досі залишається "рідним", зберігши атмосферу тієї епохи.

Фасади палацу Рея вражають багатством архітектурних деталей, які підкреслюють його унікальний характер. Оригінальна ліпнина, яка прикрашає кожен фасад, додає елегантності та художньої виразності споруді.

Герби, які прикрашають фасади палацу, свідчать про багате родове минуле власників і підсилюють історичну цінність споруди. Ці символи, вирізьблені з майстерністю, розповідають історії минулих поколінь, зберігаючи пам'ять про шляхетний рід.

А тепер трохи інтерьерів. Майже без коментарів.

Сходи дуже непогано збереглися. Цікаво, вони оригінальні чи вже реставровані? 

Маленька вежа палацу Рея є однією з декоративних деталей, які додають споруді унікального вигляду. Вона гармонійно вписується в еклектичний стиль будівлі, підкреслюючи її замковий характер.

Спустимося в підвал.

Пройдемось поверхами.

Чи може це плитка львівської фабрики Левинського?

На велику вежу піднятися не можна.

Зате можна піднятися на горище.

В’їзна брама вціліла до наших днів. Хоча частина вежі вже обвалилася, і будівля загалом занепадає, цей елемент архітектури все ще зберігає свій історичний шарм. 

У 1970 році арку було замуровано через плани встановлення тут пам’ятника Леніну.

Палацова садиба Рея залишається чарівним місцем, яке приваблює своєю історичною атмосферою та краєвидами. Навіть попри виклики часу, територія навколо зберігає свій шарм. Старовинні дерева у парку створюють затишну тінь, а мальовничі руїни палацу додають місцевості романтичного настрою.

Тут можна насолоджуватися приємною прогулянкою, вдихаючи аромат природи та занурюючись у думки про минуле величне життя садиби. В’їзна брама та залишки архітектурного ансамблю зберігають у собі особливий дух епохи, що вартий уваги кожного, хто відвідує це місце. Це чудова локація для натхнення та відпочинку!

Щоб не пропустити новий пост, підпишіться на мою сторінку у Facebook: